ОФІЦІАНТ

Професія офіціанта одна з найдавніших. На фресках єгипетських пірамід зустрічаються зображення людей, які подають їжу на стіл фараону.

В ХІХ столітті офіціанти з'явилися разом з ресторанами європейського типу. Іменувалися вони трактирами. Офіціантові належало носити фрак, білий жилет, краватку-метелик і рукавички, бути поголеним і постриженим. 

Молодих людей брали в підручні, і вони протягом чотирьох років освоювали ази професії, починаючи з мийника посуду і прибиральника. Потім вони поступово оволодівали наукою подачі страв, роботи з клієнтами, правилами розрахунку. 

Тільки після цього могли надягати білу сорочку і шовковий пояс, за який ховався «лопатник» - пращур блокнота з відділенням для грошей для розрахунку з клієнтами.

Сьогодні офіціант - це невід’ємна частина сфери сервісу та послуг. Святкування знаменних дат, проведення офіційних прийомів, підписання угод тощо передбачають спілкування за урочистим столом. Все це неможливо уявити без офіціантів у  які беруть активну участь в обслуговуванні трапез.

Офіціант повинен беззвучно пересуватися залою, обслуговувати так, щоб гість забув про його присутність і сидів за столом, ніби за скатертиною-самобранкою, на якій непомітно одна страва змінюється іншою...

Один з основних обов'язків офіціанта - зустріч відвідувачів і прийом замовлення. Тут офіціант повинен бути ввічливим і коректним, виявляти знання асортименту напоїв, кулінарної характеристики страв, що представлені у меню, швидко і якісно виконувати замовлення.

Він повинен уміти рекомендувати гостеві таку страву або напій, які, безумовно, повинні бути йому до смаку.

Справжній офіціант завжди підтягнутий, елегантний, його рухи впевнені і спритні, мова грамотна та лаконічна. Спілкуючись з відвідувачами, які мають різні темпераменти і попити, офіціант повинен виявити себе і як психолог, і як дипломат, і навіть як артист.